Скалат – місто у Підволочиському районі Тернопільської області.
Перші згадки про Скалат як село зустрічаються в письмових джерелах, датованих 1512 роком, коли він входив до Теребовлянського повіту Руського воєводства. У той рік теребовлянський староста дозволив Янушу Свєрчовському, який відзначився у битві під Вишнівцем, викупити села Скалат, Лошньова і Сущин з рук Станіслава Лошньовського. На межі XVI-XVII століть на прохання шляхтичів Сєнінських від короля Сигізмунда III населений пункт під назвою Денбно одержав магдебурзьке право і у 1600 році вже вважався самоврядним містом: мав магістрат і ратушу.
Незважаючи на певний розвиток ремесел, основним заняттям населення все ж було землеробство. 1628 року місту належало сім ланів землі. 1630 р. галицький мечник Кшиштоф Віхровський розпочав будову замку з чотирма вежами. Його донька Вероніка взяла шлюб із сяноцьким каштеляном Яном Фірлеєм, і таким чином місто з околицями потрапило до цього роду.
Власниками Скалата за часів Речі Посполитої були Ходкевичева (1602 p.), князь Корецький (з 1614 p.), шляхтичі Віхровські, Каліновські, згодом — графи Водзіцькі-“Сципіони”, далі — Тарли, а наприкінці XVIII століття — Понятовські. На баштах замку ще можна знайти напівзатерті герби “Еліта”, “Леліва”, “Сципіон” та “Цьолек”. У 1766 році права міста на магдебурію були підтверджені грамотою короля Станіслава-Августа Понятовського.
Великого лиха жителям Скалата завдавали часті напади турецько-татарських орд. 1675 року війська паші Ібрагіма Шишмана вщент зруйнували місто.
У 1772 році Скалат підпав під владу Австрії, і його було зараховано до Тернопільського округу, а у 1795 р. він отримав підтвердження попередніх привілеїв. Як свідчить тогочасна міська печатка “SIGILLUM CIVITATIS SKALAT 1785″, населений пункт користувався гербом із зображенням восьмипроме-невої зірки.
За “Иосифинською метрикою” 1786 року поміщику-власнику міста належало 2251 морг орної землі, 8 моргів городу, 624 морги лук і пасовиськ, 24 морги ставу і 720 моргів лісу. У селянському користуванні було 1146 моргів орної землі, 426 моргів лук і пасовиськ.
З 1867 року Скалат став повітовим містом. Зображення його герба (восьмипроменева зірка) повторено на міській печатці, датованій 1867 p., хоча зірка тут більше нагадує квітку.
На початку XX століття герб Скалата зображувався як блакитна восьмикутна зірка на срібному тлі.
Оскільки зірка була однією з найпоширеніших геральдичних фігур у гербівництві Речі Посполитої, особливо у поєднанні з іншими геральдичними символами, можна припустити, що міський герб належить до категорії привласнених, тобто його коріння слід шукати у якомусь шляхетському роді, що мав відношення до цього населеного пункту.
Відомий український дослідник О.Маркевич схильний пов’язувати герб Скалата з польським шляхетським гербом чеського походження “Штернберг”, які різняться тільки кольорами (золота зірка на блакитному тлі).
Ча сьогодні поки що зв’язок цього герба з історією Скалата залишається ще не з ясованим. Класик польської геральдики Б.Папроцький свого часу зауважив, що до герба “Штернберг” у Польщі належать дуже мало лицарів. Він назвав лише дві шляхетські родини — Гурці й Вальці з Мазовії та Варшави.
Після входження Галичини до складу Польської держави герб Скалата був дещо модернізований. Його вписали в овальний декоративний картуш, і в такому вигляді він проіснував до золотого вересня 1939 року.
На початку 20-х років з ініціативи польської адміністрації були випущені фіскальні марки з гербом міста, які проіснували недовго і були замінені на загальнопольські.
За часів радянської влади нового герба місто районного підпорядкування не отримало.
Власницький герб “Штернберг”
Печатка громади за 1867 p. Герб XVII cm. (реконструкція А.Гречила).
Герб Скалата періоду Другої Речі Посполитої.
Сучасний Скалат:
Замок. 11 травня 2008
Thank you for greate pictures of my Skalat! I was born and raised there and still miss it! I would love to get any other available pictures especially of people.