Одне знаєш напевне – до водоспаду хочеться приїжджати ще і ще, в будь-яку пору року.
Село Нирків розташоване в стороні від основних трас та магістралей, і враження скаладається таке (щоразу як приїжджаєш), що час там ніби завмер. 🙂
Певні “приколи” починаються уже по дорозі туди. якщо повертати з дороги Товсте-Заліщики на Городенку-Коломию за вказівником (важливо не промахнутися, ато потрапити можна в самі Заліщики), треба проїхати 5 км і повернути праворуч. вказівника на село з правої сторони нема, проте він є зі сторони Городенки (таким чином можете перевірити 😉 ). від повороту весь час тримаєтеся гооловної і единої асфальтованої дороги. Знаку із назвою села Нирків також немає. але село це перше на дорозі. їхети потрібно прямо, минаючи футбольне поле, далі з лівої сторони знаходиться коричнева двоповерхова хата без ознак зовнішнього облицювання, за нею дорога ліворуч і вниз, затяжний спуск – туди і треба. сам спуск не забувається, він є особливий. проте не страшний, і машиною сміло можна їхати, щоправда, не знаю як щодо поганої погоди…
побачивши власне авто після спуску-пійдому, розумієш чому “Червоно”-город, аде в кращому випадку червоний пил підмалює колеса. 😉
отже, сміло вниз, зліва буде видно Червоногородський замок.
спустившись до рівня замку видно роздоріжжя. ліворуч чи праворуч – все рівно виїжджаємо до водоспаду а далі…
травень 2008 р.
вересень 2007 р.
вересень 2007 р.
Цей водоспад заворожуючий, серед лісу і червоних доріг. Але найкраще їхати весною або восени, бо в пік сезону все враження можуть зіпсувати толпи народу і продукти їх життєдіяльності.
коментар мене наштовхнув на думку, що давненько я там не бував. 😉 треба терміново махнути, освіжити спогади і фотки ;-))))
Їздив у Червоне (назва урочища) в неділю 12.07.2009р. після дощу. Пропоную свій опис маршруту.
Коли їхати з Городенки на Тернопіль, переїжджаємо Дністер, минаємо поворот на Устечко і звертаємо з траси ліворуч там, де вказівник на с. Нирків. Далі їдемо асфальтовою дорогою. Перше – село Нагоряни, про що сповіщає дорожній знак. Минаємо Нагоряни, але в Нирків не в’їжджаємо. Між Нагорянами і Нирковом знаходиться урочище Червоне – наша мета. Поворот ліворуч – перед с. Нирків за мурованим з червоної цегли, неоштукатуреним, і взагалі недобудованим, двохповерховим будинком. Далі асфальту немає, дорога (червона глина з каменем, порізана дощовими струмками) йде серпантином униз-вгору. Колія одна, а тому, коли доводиться розминатися з іншими автами і з’їжджати з колії, машину по мокрій дорозі трохи несе. В кінці маршруту в основному всі авта зупиняються біля дитячого табору “Ромашка”, де є два бутики і смажиться шашлик. Водоспад – поруч, всього декілька хвилин. Перейшовши через табір, потрапимо до руїн замку. Є ще дорога далі вниз – до ріки, де розбито багато наметів, але по мокрій дорозі нам не радили їхати – машина, якщо це не позашляховик, пробуксовує і, щоб виїхати назад, доводиться помучитись. Решта задоволення – без муки.
Місце суперове, був тут уже 4 рази (фотки з останнього разу – http://yablog.org.ua/2008/06/12/chervonohrad-chervonohorod-chervone/) і ще хочу тут побувати. Тільки наші люди – прямо як свині – смітять страшно, найкраще сюди їхати восени, коли не так насмічено.
Ще знайомий (живе у Нагірянах) розказував і показував фотки зимового замерзлого водоспаду – просто краса.
Між іншим, крім цього водоспаду є ще травертиновий водоспад Дівочі сльози. Потрібно йти лісом в протилежному від водоспаду напрямку біля півгодини (місцеві цю місцину називають Пустельник).
дякую за коментар. а точнішої інформації не маєте про те як дістатися водоспаду Дівочі сльози? якщо туди поїхати, цікаво і перейти було б, це ж не далеко – пів години лісом 2-3 км орієнтовно…
На жаль, не можу сказати точніше, тому що там був 4 роки назад і йшли ми туди вранці після безснної ночі (спали ми по двоє в одномісних радянських спальниках, всього пятеро в двомісній палатці).
Можу попросити людину, щоб розказала, але це буде десь пізніше – після понеділка.
А взагалі там дуже багато людей відпочиває, та й і будь-якого місцевого запитаєте – він вам розкаже, як пройти.
Знайшов цей пост, прочитав коммент про водоспад Дівочі сльози, можу уже сказати, як туди йти – був тут зимою – бачив замерзлі водоспади – краса неймовірна.
Потрібно йти від Джуринського водоспаду у напрямку лісу, стежка в лісі повертає направо, потрібно йти хвилин 15-20 стежкою. Вже перед самими водоспадами стежка роздвоюється – йдемо наліво, через хвилину бачимо потічок, який і формує цей водоспад.
дякую. наступного разу треба сходити і подивитися.
щоправда, буде це, швидше за все, в літню пору 🙂
чи можна подивитися “зимові” фото, yAntar?
Звичайно – я давав лінк у попередньому коментарі
Усім дякую за коменти!!! За опис дороги – особливо. Без проблем за вашими вказівками доїхали до водоспаду і отримали масу вражень, позитиву й задоволення від споглядання, від подорожі взагалі.
Заходьте ще 🙂
Тепер, наскільки мені відомо, за проїзд машиною до замку і водоспаду вниз беруть гроші , ніби 15 грн з машини. але і гроші йдуть на діло – підремонтовують дорогу. Так принаймні мені казали.
Будь ласка, підкажіть, як краще доїхати машиною зі Львова?
Перший Варіант – Львів – Тернопіль- Дружба-Теребовля-Чортків-Товсте ну і далі вже описано
Інший Варіант – Зі Львова пробратися до Бучача, Тернопільська область (там декілька можливостей є) , далі – Бучач – Товсте через Язловець.
В Інтернеті, на жаль, далеко не на всіх картах позначена дорога з Бучача до Товстого, але вона там є!
Обидва варіанти нормальні, але дивіться може ще в атласі детальному.
ДОрога ж залежить і від того їздили Ви хоч певними ділянками її раніше чи ні., як і від стану … Пряма дорога зі Львова до Тернополя, наприклад, частина перед Золочевим і до Зборова – у вибоїнах.
там хоть рибу можна половити?
Значить так. щойно повернулись з Червоного. Дорога в основному д**па! Весь час очі на лобі, щоб не зловити ями. Всі бічні дороги, не міжміського призначення у величезних ямах. Здуру поїхали через ” Бучач – Товсте через Язловець.”. Те що було в 2011, в 2014 просто… Ж**А))
Основні дороги теж повні сюрпризів (і ямисьок), ну що сказати… колодки мабуть суперово притерлись після поїздки.
Далі, якщо ще захочете заїхати на перевал Німчич, по перше, дороги, звісно, такі ж, а по друге, НЕ їдьте по основній трасі через Хорови, а тільки через Виженку… якщо не хоче випробувати себе у ролі дороголаза і покоцати із жахом захист картера, як я)
Якби не дороги, то можна було б ще щось інше побачити. А так на 1.5-2 дні: Німчич + Нирків +, так, купа ям )) Ще досі вони перед очами.
Дякую за коментар та актуальну інформацію про стан доріг.таке враження, ща на даний момент усі дороги на Тернопільщині можна охарактеризувати словом, що закінчується на *па.
На жаль, саме від доріг залежить як відвідуваність так і звгальний настрій і враження від поїздки.